Конспект лекцій - Основи статистики
Зміст:
Умови роботи......................................................................................................................... 3
Предмет і метод статистики.................................................................................................. 4
Поняття статистики........................................................................................................... 4
Категорії статистики.......................................................................................................... 5
Метод статистики............................................................................................................... 6
Основні задачі статистики на сучасному етапі............................................................... 7
Статистичні спостереження.................................................................................................. 8
Суть та організаційні форми статистичного спостереження........................................ 8
План статистичного спостереження................................................................................ 9
Види статистичного спостереження.............................................................................. 10
Способи одержання інформації...................................................................................... 10
Помилки спостереження................................................................................................. 11
Зведення і групування статистичних даних..................................................................... 12
Статистичне зведення...................................................................................................... 12
Статистичне групування................................................................................................. 12
Ряд розподілу.................................................................................................................... 13
Статистичні таблиці......................................................................................................... 14
Абсолютні і відносні величини.......................................................................................... 16
Поняття, види і одиниці виміру абсолютних величин................................................ 16
Поняття і одиниці виміру відносних величин.............................................................. 16
Ціль, призначення і види відносних величин............................................................... 17
Середні величини................................................................................................................. 18
Поняття середніх величин............................................................................................... 18
Види середніх величин та способи їх обрахування..................................................... 18
Властивості середньої (математичні)............................................................................. 20
Середні структурні........................................................................................................... 20
Нормований середній бал............................................................................................... 21
Статистичне вивчення варіації........................................................................................... 23
Ряди динаміки....................................................................................................................... 24
Поняття про ряди динаміки............................................................................................ 24
Види рядів динаміки........................................................................................................ 24
Аналітичні показники ряду динаміки............................................................................ 25
Середні показники динаміки.......................................................................................... 26
Розрахунок тенденції....................................................................................................... 27
Коефіцієнт випередження............................................................................................... 28
Екстраполяція та інтерполяція........................................................................................ 29
Індекси.................................................................................................................................. 30
Суть та функції індексів в статистичному аналізі........................................................ 30
Індивідуальні індекси...................................................................................................... 31
Агрегатні індекси............................................................................................................. 31
Середні індекси................................................................................................................ 33
Індекси середніх величин............................................................................................... 35
Вибірковий метод................................................................................................................ 37
Поняття і суть вибіркового методу, причини і умови його застосування................. 37
Види і способи вибіркового спостереження................................................................. 37
Визначення середньої і граничної помилки репрезентативності............................... 38
Поняття статистики.
Перші дані, що сьогодні називають статистичними, ми знаходимо в найдавніших письмових джерелах (облік рабів, жителів). Як наука вона вийшла з бухгалтерського обліку.
Слово "статистика" походить від латинського слова status - становище, стан явищ. Спочатку займалася описовою діяльністю, наприклад описом державного устрою (інша назва – державознавство).
Статистика як наука виникла в другій половині 17 століття. Термін статистика в науковий обіг ввід в 1746 році німецький вчений, професор філософії і права Генріх Авенхаль.
В сьогоднішньому розумінні статистика – це:
1) цифри, статистичні дані;
2) статистична практика (діяльність статистичних установ, що збирають і обробляють статистичну інформацію);
3) наука.
У джерел статистичної науки стояли 2 школи: англійська (інша назва – "школа політичних арифметик": Уільям Петті, Джон Граунд) і німецька (суто описова наука – державознавство – опис устрою, кількість знаті, кількість приходів, кількість населення, кількість земель).
В Росії в 19 ст. сформувалася власна школа, до якої входили вчені РАН П.Журавський, Арсеньєв, Дружинін. Пізніше, вчені розділилися на дві групи: перша група розглядала статистику як метод (Дружинін, Кауфман), друга – як науку (Янсон, Німчинов, Фортунато).
Вищезгадані школи розділилися також на два крила: одні вважали, що статистика досліджує лише суспільство (гуманітаристи), інші – що статистика може досліджувати будь-що у природі (універсалісти). Дане протиріччя проіснувало до 50-х років 20-го століття.
4) Статистика – це також метод пізнання, інструментарій, який використовується і в природничих, і в суспільних науках для встановлення закономірностей масових процесів.
5) Статистика – це і окрема група статистичних методів.
- Статистика – це наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільних, соціально-економічних та інших явищ в нерозривному зв'язку з їх якісною стороною в певних умовах місця і часу.
Отже, предмет статистики – кількісна сторона масових суспільних, соціально-економічних та інших явищ в нерозривному зв'язку з їх якісною стороною в певних умовах місця і часу.
Об'єктом статистики є людське суспільство, явища і процеси суспільного життя.
Особливості статистики:
1) статистика говорить мовою цифр, але ці цифри якісно визначені;
2) масовість явищ (статистика не вивчає поодинокі явища, оскільки в них не проявляються закономірності, які досліджуються статистикою); використовується математичний закон великих чисел, основним принципом якого є те, що закономірність масових явищ може проявлятися при достатньо великому числі випадків;
3) статистика вивчає структуру явища і його динаміку;
4) статистика вивчає явища в їх взаємозв'язку.
Закономірності проявляються в таких своїх різновидах:
1) закономірності розвитку (динаміка явищ);
2) закономірності структурних зрушень;
3) закономірності розподілу елементів сукупності (розподіл населення за віком, за статтю);
4) закономірності співзалежності (зв'язку між явищами).
Категорії статистики.
- Статистична сукупність – це маса однорідних в певному відношенні елементів, мають єдину якісну основу, але різняться між собою певними ознаками і підлягають певному закону розподілу.
- Статистична сукупність – це певна множина елементів, поєднана умовами існування і розвитку.
Сукупність може бути однорідною і різнорідною.
- Однорідна сукупність – якщо одна чи декілька ознак, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць.
- Різнорідна сукупність об'єднує явища різного типу.
Сукупність складають окремі елементи, які називаються одиницями сукупності.
- Одиниця сукупності - це первинний елемент статистичної сукупності, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації і є основою обліку.
- Ознака – властивість окремої одиниці сукупності.
Ознаки можуть бути (за характером виявлення) якісними і кількісними.
Якісні ознаки (атрибутивні ознаки) виражаються в вигляді понять, визначень, які характеризують їх суть, стан або якість. Наприклад, сорт продукції, професія, сімейний статус.
Кількісні ознаки виражають окремі значення якісних ознак у числовому виразі, окремі значення яких називаються варіантами.
Кількісні варіанти за характером виразу можуть бути первинними і вторинними.
Первинні варіанти – характеризують одиницю сукупності в цілому: абсолютні значення, вимірені, розраховані.
Вторинні варіанти (похідні, розрахункові) – дані, що не можливо перевірити тому що вони взяті з певних джерел.
По відношенню до об'єкту кількісні ознаки можуть бути прямими і непрямими.
Прямі – характеризують об'єкт дослідження безпосередньо (вік осіб, кількість присутніх в аудиторії)
Непрямі – ознаки, що не належать безпосередньо досліджуваному об'єкту (чи сукупності), а які належать іншій сукупності, що входить в дану.
За характером варіації кількісні ознаки можуть бути дискретними (перервні), безперервними; а якісні – багатоваріантними, альтернативними.
Дискретні – ознаки, виражені окремими цілими числами, без проміжних значень.
Безперервні – ознаки, що можуть набувати будь-яких значень у певних чисел.
