Ви тутГоловна>>Анатомія та медицина>>Перша домедичнадопомога в умовах надзвичайних ситуаціях:при опіках,обмороженні,удушенні

Перша домедичнадопомога в умовах надзвичайних ситуаціях:при опіках,обмороженні,удушенні

Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)
Скачати безкоштовно:

Реферат - Перша домедичнадопомога в умовах надзвичайних ситуаціях:при опіках,обмороженні,удушенні

  Перша допомога в екстремальних умовах.

 Послідовність дій при наданні першої допомоги.

Перша допомога в екстремальних умовах

   Опіки

      термічний опік

      сонячний опік

      електричний опік

Обмороження і переохолодження

      обмороження

      переохолодження

Удущення   

       Мій реферат, через специфічну тему, буде побудований як наставляння людині попавшій в  екстремальну чи  ситуацію знаходиться поруч з людиною якому потрібно терміново зробити першу домедичну допомога.

              Замість вступу.

      Перша допомога в екстремальних умовах.

      Послідовність дій при наданні першої допомоги.

      Нижче я описую тільки такі прийоми першої допомоги, що можуть бути застосовані (і були випробувані на практиці) в умовах екстремальної ситуації, сполученої з боротьбою за існування, у який виявляється людина удалечині від цивілізації. Як і завжди в надзвичайній ситуації, варто оцінити необхідність першої допомоги, установити першочергові задачі, а потім скласти план дій і виконувати його. Зрозуміло, ваші рішення можуть сильно залежати від конкретної ситуації, але, незалежно від обставин, дотримуйте наступних правил:

* Зберігайте спокій. Яка би серйозної ні була чи травма небезпечної ситуація, паніка тільки послабить вашу здатність думати і знизить ефективність ваших дій. Крім того, при цьому ви втратите час - а в кризовій ситуації час може вирішити на користь чи життя смерті.

* Уникайте непотрібного ризику. Це не боягузтво. Ви не зможете нікому допомогти, якщо самі постраждаєте.  

* Перед тим як діяти, подумайте ретельно і спокійно, але, по можливості, швидко.

* Постарайтеся заспокоїти й утішити потерпілих.

* З'ясуєте, немає чи інших  людей, що могли б допомогти вам справитися із ситуацією. Зокрема, пошукайте, немає чи серед них чи медика людей, більш досвідчених, чим ви.

* При оцінці наслідків нещасливого випадку максимально використовуйте свої органи почуттів. Запитуйте. Дивитеся. Слухайте. Нюхайте. Потім подумайте і дійте.

      Попросите потерпілого описати свої симптоми, сказати вам, що, на його думку,

відбулося, і що, відповідно до його відчуттів, у нього не в порядку.

Перша допомога в екстремальних умовах

ОПІКИ

ТЕРМІЧНИЙ ОПІК

      Першочергова задача по відходу за людиною, що постраждала від опіків різної ваги, полягає в тому, щоб зменшити негативний вплив на нього високої температури. Це можна зробити, чи водою снігом остудивши обпалені частини тіла протягом 15—20 хвилин: це зменшить біль, і запобіжить набряк тканин. Таке охолодження запобіжить подальше травмування, послабить біль і знизить імовірність чи набряку шоку.

      Не доторкайтеся до опіків і раней руками, не протикайте міхури (це природний захист травмованих тканин ), не віддирайте прилиплу (пригорілу) одяг, не

мажте і не посипайте опіки. Забезпечте потерпіл спокій і тепло, дайте двох таблеток амидопирина чи анальгіну і теплого чаю; обпалені частини бажано

перев'язати стерильним бинтом. При опіковому шоку терміново дайте 20 крапля валеріанки.  Важливо також постаратися заспокоїти потерпілого. 

      Опік відкриває дорогу в організм інфекції, тому необхідно накладення пов'язки. Найкраще для цієї мети використовувати стерильну не пушиться пов'язку, але, у крайньому випадку, підійде будь-який чистий матеріал. Серветки і бинти можна простерилизовать чи кип'ятінням пропарюванням у закритій судині. Більшість мікроорганізмів можна знищити, обпалюючи матеріал.

       У лікуванні опіків допомагає розчин танінової кислоти. Його можна одержати тривалим (чим довше, тим краще) кип'ятінням деревної кори. Деяка кількість танінової кислоти здатна виділити кора будь-якого дерева; кращим його джерелом є дубова кора, за нею йдуть кора каштана і болиголов. Доливайте воду в міру википан; якщо можливо, додавайте і кору. Тієї ж мети

може служити міцний чай. Помнете, що користатися розчином до остигання не можна.

      Якщо поблизу обпаленої поверхні знаходиться тісний чи одяг інший предмет, видалите їх, перш ніж розів'ється набряк. Не доторкайтеся до опіку, не використовуйте

клейового кріплення пов'язок. Якщо опік сильний, якомога швидше укладете потерпілого в зручну позу (якщо він без

свідомості — у позу коми).

       Ознаки шоку: потерпілий різко блідне, пульс стає слабким, а подих частим і неглибокої. Подбайте про те, щоб потерпілий скоріше потрапив у руки лікарів, бажано в опіковий центр.

      Візьміть на замітку: в автомобільній аптечці мається спеціальна чарка для промивання очей. При опіку очей корисно робити примочки розчином борної кислоти: половина чайної ложки кислоти на склянку води.

СОНЯЧНИЙ ОПІК

      Найбільше що часто зустрічається в надзвичайній ситуації вид опіку — сонячний. Надмірна доза сонячної радіації, особливо в сполученні з вітром, може привести до серйозного опіку. Ризик підвищується, якщо шкіра зволожена морською водою

чи потім. Якщо сонячний опік уже відбувся, захистите потерпілого від подальшого опромінення. Обробіть обпалену поверхню розчином танінової чи кислоти спеціальною маззю, або холодною водою, якщо вона мається в

достатній кількості. Потім прикрийте поверхню пов'язкою, і без необхідності не знімайте останню. Забезпечте потерпілого великою кількістю питної води (чи, принаймні, максимально можливим) і дайте

спокій обпаленої поверхні.

ЕЛЕКТРИЧНИЙ ОПІК

Організм зазнає впливу від шкідливе електричної, чи піддаючи впливу розрядів атмосферної електрики (удар блискавки), або при випадковому зіткненні з електричним струмом.

       Явища, що виникають від зіткнення з електричним струмом, залежать від ряду умов, серед яких головну роль грають властивості електричного струму і функціональний стан самого організму. Властивості електричного струму визначаються характером струму (постійний чи перемінний), напругою і частотою його, напрямком, тривалістю дії. Постійний струм діє швидше, ніж неодмінний, але перемінний небезпечніше постійного при відносно невеликій його напрузі і низкою частоті, тому що опір тканин перемінному струму слабкіше, ніж постійному. Збільшення частоти періодів зменшує шкідлива дія струму. Високочастотні струми не небезпечні і застосовуються в лікувальних цілях.

      Сила струму виражається у відношенні напруги струму до тому, опору, що роблять при цьому тканини. При тому самому напрузі вона тим більше, чим менше опір тканин. Шкідливий вплив струму буде значно великим при впливі на вологу шкіру, тоді як суха шкіра чинить більший опір електричному струму. В опорі електричному струму істотну роль грає величина поверхні тканини, що  стикається з електродами.

      Істотне значення має те, через які органи проходить струм, що можна установити, з'єднуючи думкою місця входу і виходу струму. Особливо небезпечне проходження струму через серце, головний мозок, тому що це може викликати зупинку серця і подиху. Узагалі при будь-який электротравмі мається поразка серця. У важких випадках розвивається картина, що нагадує кардиошок: частий м'який пульс, низьке ПЕКЛО, потерпілий блідий, наляканий, відзначається задишка, нерідко спостерігаються судороги, зупинка подиху.

      Ступінь порушень, викликуваних електричним струмом, залежить від тривалості дії струму. Відомо, що струм навіть високої напруги і великої сили не є смертельним якщо діє менш 0,1секунди. Чутливість до електричного струму різна в різних видів тварин і навіть індивідів одного виду. Функціональний стан організму, його нервової системи грає в цьому відношенні значну роль: чим більше збудлива нервова система, тим різкіше її реакція при пропущенні струму. Електричний струм великої сили діє і безпосередньо на тканину. У місцях входу і виходу струму (найчастіше на руках і ногах) спостерігаються важкі электроопіки аж до обвуглювання. У більш легких випадках маються так називані мітки струму - округлі плями від 1 до 6 див у діаметрі, темні усередині і синюваті по периферії.  На відміну від термічних опіків волосся не обпалені.

                        Загальна дія електричного струму на організм (у залежності від сили) виявляється головним болем, нудотою, нерідко частішанням серцевого ритму і подиху, підвищенням ПЕКЛО  і наступним деяким його падінням, паралічем м'язів, набряком і водянкою.

                        Дія сильного струму (100ма і вище) унаслідок порушення нервової системи спочатку викликає підвищення ПЕКЛО і задишку. Потім настає гальмування ЦНС, що супроводжується значним зниженням ПЕКЛО, ослабленням і навіть тимчасовою зупинкою подиху, потьмаренням свідомості, іноді його втратою. Такий стан може проявитися у виді  "мнимої смерті". При наданні своєчасної допомоги нерідко удається відновити життєві функції. При електрошку можуть наступити судороги, параліч подиху і повна зупинка тривалості серця.

      Невідкладна допомога.

      Насамперед потерпілого звільняють від контакту з електрострумом (якщо це не зроблено раніше). Виключають  джерело електроживлення, а якщо це неможливо, те скидають обірваний провід дерев'яним сухим ціпком.

                 Якщо допомогаючий одягнений у гумові чоботи і рукавички, то можна відтягнути потерпілого від електропроводу.

                 При зупинці подиху проводять штучне дихання, уводять серцеві і серцево-судинні засоби  ( 0.1% розчин адреналіну - 1 мол, кордіамін - 2 мол, 10% розчин кофеїну - 1 мол підшкірно), засоби, що стимулюють подих ( 1% розчин лобелина - 1 мол внутрівенно чи повільно внутремишечно).

                        Накладають стерильну пов'язку на электроопікову рану. Штучне дихання не припиняють протягом тривалого часу. При зупинці серця - непрямий масаж серця, внутрісерцеве введення розчину адреналіну і 10 мол 10% розчину хлориду кальцію.

                        Госпіталізація. Транспортування лежачи на носилках в опікове чи хірургічне відділення.

                          

Обмороження і переохолодження

обмороження

      Вплив на організм негативних температур, особливо якщо погода вітряна і волога, сполучено з постійним ризиком переохолодження й обмороження. Вітер

підвищує імовірність і того, і іншого, тому що охолодне дія повітря підсилюється. Охолодна здатність повітря, що рухається при температурі -20 С

зі швидкістю 48 км/година, така ж, як у повітря при -40 С, у якого швидкість всьго 8 км/година. Вологість також підвищує небезпека, оскільки теплопровідність вологого і холодного повітря більше, ніж у сухого і теплих; тому він може більш інтенсивно відводити тепло від тіла.

      Особливої уваги вимагають руки і ноги. Вони знаходяться на периферії кровообігу, а тому можуть дуже швидко прохолоджуватися. Зробіть усе можливе, щоб застібки на зап'ястях, щиколотках, шиї і талії були ефективні, але не перешкоджали кровообігу.  У морозну погоду потрібно частіше перевіряти ноги, немає чи симптомів обмороження. При обмороженні ноги зніміть з потерпілого взуття і сховайте ногу в тепле місце на своєму тілі — у пахву, у чи пах на груди. Зберігайте руки по можливості захищеними, у разі потреби зігрівайте їх під пахвами чи між стегнами. Якщо ви відчуєте, що мороз "кусає" пальці ніг, зігрійте їх, якщо можливо, об тіло свого супутника. Якщо ви один, постарайтеся зігріти пальці, ворушачи ними, рухаючи чи ногою за допомогою масажу.

Ризик обмороження вимагає особливої пильності, оскільки, по-перше, воно може відбутися непомітно для вас, і, по-друге, будучи досить серйозним фактором саме по собі, воно може привести до гангрени. У постраждалій частині тіла може виникнути як відчуття поколювання, так і оніміння. Слідом за цим шкіра може чи побіліти придбати сіруватий відтінок. Важливо частіше перевіряти стан відкритих частин тіла, особливо обличчя, включаючи ніс. Якщо ви знайдете обморожені ділянки, їх випливає повільно і природним образом відігріти. Кращий метод відігрівання — притисненням "шкіри до шкіри" (наприклад, сховавши руки пахви).

       Для акуратного відігрівання може бути використана тепла вода, температуру якої можна перевірити як при купанні дитини у ванночці, тоб-то ліктем. Сховайте потерпілого в укриття якомога швидше; у будь-якому випадку захистите його від подальшої втрати тепла за допомогою ковдр, додаткового одягу чи інших матеріалів. По можливості, скоріше забезпечте його гарячою чи водою питвом.

Якщо виявлене обмороження:

 * не тріть і не масажуйте постраждалий ділянку;

* не прикладайте чи сніг лід — це небезпечно;

* не використовуйте для відігрівання гарячі чи камені вогонь;

* не давайте пити алкогольні напої;

* не дозволяйте потерпіл ходити, спираючи на недавно відморожену ногу;

* не розкривайте пухирів, що можуть з'явитися.

Людина виглядає безглуздо, якщо він корчить пики, але в умовах Арктики це може допомогти уникнути обмороження. Ніколи не тріть і не масажуйте відкритих ділянок

шкіри.

"Окопні ноги"

      Якщо ноги довгостроково знаходяться в холодній воді, результатом цього найчастіше може з'явитися те, що * іноді називають "окопні ноги ". Кінцівка при цьому німіє, стає білої і нечуттєвою; шкіра може лопатив і покриватися виразками. Варто знати, що такий стан

може виникнути не тільки в граничній холодній воді. Для цього може виявитися достатнім 15 С, що істотно вище крапки замерзання. Тому, якщо у вас мокрі ноги, частіше перевіряйте їхній стан. Для профілактики варто намагатися не допускати контакту ніг з водою. Якщо є,

користайтеся рибацькими чоботями. Якщо ви промочили ноги, зніміть взуття, вилийте з її воду і якомога швидше відіжміть і переодягніть носки. Періодично по 5-10 хвилин розтирайте ноги, намагайтеся постійно ворушити ступнями і пальцями.

      Якщо ж переохолодження ніг усе-таки відбулося, варто надійти в такий спосіб:

1. Дуже акуратно осушите ноги, не розтираючи шкіри.

2. Ті місця, де шкіра тріснула, змажте антисептичним кремом.

3. Забинтуйте ноги (не туго!).

4. Тримаєте тіло в теплі, але постарайтеся, щоб ступні відігрівалися так повільно, як тільки можливо; ноги підніміть.

5. Не дозволяйте потерпіл ходити.

переохолодження

      Якщо тіло втрачає тепло швидше, ніж організм у стані його компенсувати, виникає переохолодження. Серед умов, що сприяють цьому, варто виділити холодну, вологу погоду, мокрий одяг, занурення в холодну воду, виснаження, недостатній одяг і недостачу їжі і питва. Переохолодження не завжди легке діагностувати. Тому важливо стежити, чи не проявилися у вас наступні симптоми:

 * блідість і сильне, некероване тремтіння;

* ненормально низька температура тіла (перевіряється на   ощупь);

* слабість і утома м'язів;

* сонливість і ослаблення зору;

* скорочення частоти серцебиття і подихи;

* непритомність, утрата свідомості (особливо небезпечно!).               

      На додаток до цих ознак, мабуть, найбільш разючою вказівкою на початок переохолодження є помітні зміни психічного складу потерпілого. Экстраверт здатний стати інтровертом, агресивність перемінитися покірністю, чи навпаки. Причому не підлягає сумніву, що переохолодження, якщо не прийняти невідкладних мір, здатно виявитися смертельно небезпечним. Холод і вогкість може швидко убити хворої чи травмованої

Прочитано 1095 разів